|
Рубрики: Рідною
Шалене почуття! Чи це не диво?
Запал у серці, спалах і вогонь...
Все було чемно, зважено, красиво...
Слова, вірші, торкаючись долонь.
|
|
Детальніше...
|
|
Рубрики: Хотів би щось змінити
А скільки коштує твоя прихильність?
Пов’язана із кількістю нулів?
Чи перейде розрідження у спільність?
Чи стане ділом щось, натомість слів?
|
|
Детальніше...
|
|
Рубрики: Рідною
Незаймана. За тридцять. Не страшна.
Привітна, у повазі на роботі.
Кумедна, щира, деколи смішна.
В квартирі – щонеділі, щосуботи... |
|
Детальніше...
|
|
Рубрики: Рідною
Ніщо так не милує очі,
Як тії роздуми дівочі:
Глибокі, ємкі, як криниця,
Прозорі, як гірська водиця,
|
|
Детальніше...
|
|
Рубрики: Контркультура
У неоранім полі сивий кінь б'є копитом
Його землі ґвалтують, його степи порито.
В небі сонце тьмяніє і світанки чорніють –
Свині полем гуляють, свині рилами риють.
Там, де зрошені трави сходу сонця раділи,
Де глибокі ставки осокори поїли,
Де стежки дозволяли галопом летіти...
Свині роблять левади, свині зводять корита!
Збрую шиють у кузнях з каменю і металу,
Щоби моцні попони дихати не давали.
Розбиває кайдани, з вітром в поле несеться...
Вже під сумнівом воля, але ж серце ще б'ється!
24.08.2011 року |
|
Рубрики: Я думав про кохання 
«Только пепел знает, что значит сгореть дотла»
Иосиф Бродский.
Я бы тоже давно сгорел, был бы я один.
И развеялся ёмким вдохом семи ветров.
Не испил бы счастья со вкусом столетних вин.
Никого не согрел бы огнем у костра без дров.
Я не спел бы хороших песен, под струнный звон.
Не сказал бы кому-то нежных и нужных строк.
И с тропы удачи послушно шагал бы вон,
Вместо искры бы в сердце, зачем-то, носил ожег.
Я не смог бы услышать сплетен весенних птиц.
Не прочувствовал бы прекрасности лет и зим.
И губами не смог бы касаться твоих ресниц.
Если бы не любовь к тебе. Если б пылал один.
28.01.2018 года 11:26 |
|
Рубрики: Коли природа чиста і п´янка | Рідною
Вкриває землю перший сніг,
Неначе пудрою пиріг,
Прикривши зелень на траві,
Зігрів від холоду її.
Прикрасив білим полотном
Лісочок, поле за селом,
І гай, де височіє млин,
Хатинку, біля неї – тин...
Під білосніжним полотном
Берізки сплять чарівним сном,
В норі зігрівся рижий лис,
Що лисенят сховав під хвіст.
І лиш сліди на ковдрі тій,
Розповідають – ліс живий,
Лише заснув на певний час,
Щоб на весні вітати нас,
Вітати зеленню листочків,
Джерельним дзвоном за місточком...
То буде трішечки пізніше,
А зараз – білий сніг і тиша...
22.11.2008 року |
|
За роками