|
Рубрики: Я думав про кохання
Панує злива за вікном, вирує в серці непогода...
Вона сьогодні є не з тим, не з тим! До чого тут природа?
Неначе крапелька дощу, по її серцю кров збігає
Чому, навіщо, що не так? Вона сама, сама не знає... |
|
Детальніше...
|
|
Воспоминания, как дымка у ворот…
Казалось – есть. Ан нет, вот-вот растает.
Вернуться бы, но только птичьи стаи
Летят в тот город, что уже не тот...
Я там бывал, дышал его теплом.
И вина пил. Завидовал прохожим,
Что, как не странно, изменились тоже
И не садятся за одним столом
С моей улыбкой, словом и стихом.
Меня там закружило вдохновенье…
И лишь ночное хоровое пенье
Осталось нестираемым штрихом.
Какой неизгладимый поворот
Внесла недальновидная нелепость.
Все те же волны, чайки, та же крепость…
Все то же. Только дух уже не тот.
Воспоминания, как дымка у ворот…
Вот-вот…
18.12.2014 года 23:16
|
|
Рубрики: Рідною
Щось сталося? Та начебто нічого.
Той самий дощ, так само сонце сходить.
Але думки чомусь лише про нього...
То все пусте, то флірт, воно проходить...
|
|
Детальніше...
|
|
Рубрики: Я думав про кохання
Домовились на зустріч о двадцятій.
Спізнилася на декілька хвилин.
Прогулянка, де зміг їй розказати
Про чари, серцем зроблених світлин.
|
|
Детальніше...
|
|
Рубрики: Я думав про кохання
Сьогодні щось терпке у його жилах плине.
Сьогодні приміряв гріховну одежину.
Улесливий нектар йому давно наснився,
А він не спокусив і сам не спокусився.
|
|
Детальніше...
|
|
Рубрики: Поету все дарують небеса | Російською
Она писала стих отточенный и крепкий.
Ее слова и звуки – рубили наповал.
Она сама в себе, вот только этот некий,
Не признанный поэт, покоя не давал.
Она писала стих, она взрывала души
И отправляла, словом, то в омут, то в полет...
Мечтая об одном: возьмет, прижмет, задушит
В объятиях любви, когда в нее войдет!
Она писала стих, она читала тексты.
Срока зацепит нерв, отдернет от орбит,
Когда любовь поэта, нет-нет, не поэтессы,
Когда любовь поэта – строку боготворит.
30.04.2012 года |
|
Рубрики: Рідною
Палало небо в літній вечір.
Він ніжно пестив її плечі…
Стояла, подих затаїла,
Й поворухнутися не сміла.
|
|
Детальніше...
|
|
За роками