Рубрики: Контркультура | Російською

Рубрики: Контркультура | Російською | Я думав про кохання

Я конечно же первым не был,
А последним? Да вряд ли тоже.
Только вот никого при мне бы,
С не по-детски довольной рожей!

Закрывая, глаза от икоты.
Извлекая из нервов занозы,
Принимаю твое: «Чего ты?
Жизнь – все меньше стихов, больше – прозы...»

Скучен штиль, перебор с «Торнадо».
Но когда затихают грозы,
Мне так хочется верить, правда:
Что стихов все же больше прозы.

Рубрики: Коли природа чиста і п´янка | Я думав про кохання

Осінній лист, гойдаючись, спускався
З пожовклого від пори року клена.
Нарешті! Він нарешті закохався,
І шепотів на вушко: "Наречена..."

Рубрики: Присвята | Хотів би щось змінити

Рубрики: Випадковий секс

У тебе хтось бував,
Читав твоє обличчя,
Думками спокушав
Щоденно і щонічно.

Рубрики: Присвята

Мені наснився дивний сон,
Що я гуляю у Стамбулі.
Баклан торкнув мене крилом,
Мечеть, в якій ми разом були...

Рубрики: Без рубрики

Рубрики: Я думав про кохання

Кохання – то є очі, забризкані сльозами.
Від щастя чи від болю, від насолод чи рани,
Що у твоєму серці живуть чи мить, чи вічність…
Кохання всіх знаходить, жорстока Їх Величність!

Кохання – то є квіти, а деколи з шипами.
Кохання – то є діти, що пестяться батьками.
Кохання – то бурхливі і незабутні миті
То з’єднані фігурки, або ущент розбиті.

То темрява і світло, то сухість і волога,
Віддалення і близькість, довіра і тривога…
Хто це не відчуває - той темним силам служить.
Одне є безперечним: кохання – не байдужість!

28.04.2010 року

Рубрики: Я думав про кохання

Рубрики: Без рубрики