|
Рубрики: Присвята
У рідної землі немає вад ніяких,
Я тут усім пишаюсь, я тут усе люблю:
Як плавають човни, як гавкають собаки,
Як соловей заводить у тихому гаю... |
|
Детальніше...
|
|
Рубрики: Російською -Oporozhneniya.mp3
Красивые птицы и голуби, в приметы верстая случайности,
Не зная о жажде возмездия – на плечи опорожняются.
Не веря, что что-то изменится, из умных рождаются пьяницы...
Людьми, что гордятся Родиной – держава опорожняется.
Любя отраженье в зеркале, подмостки терзают красавицы.
Владельцы модельных бизнесов их плотью опорожняются.
Забыв о чести и совести, придумывая небывалицы,
Друзья, искушенные золотом, тобою опорожняются.
Не делая в жизни безумия, стремясь умереть от старости,
Бездарность рифмует литеры и ими опорожняется.
Земля, истощаясь – вертится, сливая в века – мгновения.
А жизнь, если верить пророчествам – сплошное опорожнение.
И все же, взлетая из пропасти, гони из души неверие.
Тебя наделили разумом, чтоб не был опорожнением.
20.12.2011 года |
|
Рубрики: Без рубрики
Насувається вечір, вимикаючи світло,
Відображення грають на відчинених вікнах.
Заспокоїлись люди, не летять переходом
Кольори поміняли дніпровськії води. |
|
Детальніше...
|
|
Рубрики: Без рубрики
В весняний день запрошують дівчата,
Зібрання своїх творів показати.
Розбавили весну теплом сердець
Взірець любові, творчості взірець.
|
|
Детальніше...
|
|
Рубрики: Присвята
Сидів художник на терасі і читав
Спорохнявілі аркуші газети.
І затремтів… Він несподівано згадав
Штрихи свого найпершого портрета.
|
|
Детальніше...
|
|
Рубрики: Присвята
Сьогодні мене лишив друг...
Заслаб давно. Злетів у небо...
Пішов спокійно, без напруг...
Може зробив усе, що треба?
|
|
Детальніше...
|
|
Рубрики: Без рубрики
Буває так, поглянеш у вікно,
Роздивишся на листя, що жовтіє.
І серед тих, кому не все одно,
Не видно того, хто про тебе мріє. |
|
Детальніше...
|
|
Рубрики: Без рубрики
В твоїх очах – тепло, тепло в твоїх долонях,
Тепло у твоїх снах і навіть у безсоннях.
Тепло в твоїх устах, що пристрасно цілують,
Тепло в твоїх словах, їх слухають, їх чують. |
|
Детальніше...
|
|
Рубрики: Російською | Я думав про кохання
Полдень в детском садике, молоко без пенки,
Он смотрел на белые круглые коленки.
В тихий час, тихонечко из-под одеяла,
Любовался нянечкой, что роман читала.
Он учился здорово, он любил французский,
А еще француженку в ее платье узком.
На уроках, вместо них и на переменке
Втихаря таращился на ее коленки.
Юность сеет яркости, будучи студентом,
Засыпал сокурсницу горстью комплиментов.
Целовал проказницу, прижимая к стенке,
И хватал за талию, ну и за коленки...
Шевеля сединами, белыми как зимы,
Он цветы раздаривал – полные корзины.
Медсестричку-лапочку после пересменки,
Провожал в обнимочку, глядя на коленки.
Жизнь меняет образы, краски и оттенки,
Неизменны, разве что, взгляды на коленки.
Подытожит дедушка, чай цедя из блюдца:
«Все коленки классные, если их коснуться!».
|
|
За роками