litso

За роками
За рубриками
Фотогалерея

Фотогалерея

Вхід



Рейтинг віршів
Он был матер

Рубрики: Російською

 

 

Он был матер как старая манда.

Как дедовы затертые портянки.

А то, что не выныривал из пьянки,

Так это в общем целом – ерунда.

 

Он лучший был диванный патриот.

Он так горланил: «Мы на пьедестале!"»,

Что мусоров раз десять вызывали.

Покуда все смекнули – идиот.

 

Жена ушла, а он метал слюну,

Подчеркивая все ее изъяны.

Лучше одной, чем ублажать барана

Орущего: «Подохну за страну!»

 

Держава любит псов, быков, овец…

Воспитывает скунсов и шакалов.

И распинает всех кого достало.

Пипец...

 

18.04.2017 года 09:42 

 
Він камінь

Рубрики: Контркультура

 

Він камінь укритий сріблом.

Запалиш, то він зігріє.

Він може здійснити мрію?

То хибно.

 

Вони на стежках віками.

Роззява завжди спіткнеться.

Він прутко ввійде у серце.

Він камінь.

 

Навряд чи утямлять сотні:

Хто падав і хто схилявся,

Навіщо він там валявся

Самотній.

 

Його надіслало небо

Розумних, п'янких і гарних

Позбавити мрій примарних.

Так треба.

 

Побудеш в його намисті,

Так солодко стане й гірко.

Лише для єдної зірки

В нім місця.

 
Взрыхленное небо


Взрыхленное небо, не дышит ветрами,

В нем тучи – как вата, в потертом матраце.
Лишь птице подвластно порхать, кувыркаться,
В мохнатой прослойке меж солнцем и нами.

Взрыхленное небо роскошно объемом
И воздухом чистым, особенно утром.
Оно просто брызжет весенним уютом!
Надеюсь – вам это до боли знакомо...

Листая страницы в затертом альбоме,
В далеких краях, где слова не родные,
Где звуки, где взгляды, где песни – иные...
Посмотришь на небо, и вспомнишь о доме.

25.03.2012 года
 
Девчонки – как всегда!


Девчонки – как всегда! Сидят,  зажав коленки,
Приподняты глаза и сумочка в руках.
Айфон, в котором все – мелодии, нетленки...
Торчат ресницы, тени и огонек в зрачках...

Девчонки – как всегда! Ухожены, опрятны,
А запах – это нечто, ничем не заменить!
А если есть на джинсах – порезы, или пятна,
То это крик души, дизайнерская нить...

Девчонки – вы всегда вселяете надежду:
Один смущенный взгляд и мы у ваших ног!
Но правда – не в ногах! Боюсь, что где-то – между…
Где таинство соблазна, энергия и рок.

18.02.2012 года
 
Щодо державних заходів 20.02.2015 року

Рубрики: Контркультура



Закрити очі. Чи від сорому, чи болю...
Зробити вигляд, що усе це десь...
Що все то сон, що все це не з тобою.
Яка наруга над людьми... Пі*дєц...

 
Красный город



Одевая лица на себя,

Появляясь там, где очень надо...

Не боишься выйти за рубеж

И ныряешь в бездну маскарада.

 

В ту, в которой все наоборот,

В ней открытость заменяет маски.

Вместо серых плоских "нужных" букв -

Краски, краски, краски, краски, краски!

 

В ней не тянет делаться другим,

В ней плевать на плесень пересудов.

Отключая тумблерок "табу",

Окунуться в искренность "абсурдов".

 

И взлететь с такими же как ты

Оставляя этикет на после...

Черконуть в блокнотике "ВОСТОРГ":

Красный город. Дни без фальши. Осень.

 
Чи варто переходити на «ти»

Рубрики: Хотів би щось змінити


Ти переходиш з друзями на ти, а варто?
Від часу глибшими стають стосунки.
І від душі раптові подарунки.
Дедалі зближують, а інколи – занадто.
Детальніше...
 
Вот-вот зима

2013.01.1300_001n

 

Вот-вот зима помашет у причала,

А с ней и снег... Как бархат одеяла.

 

И чистота...

 

Проснется книга, что сейчас пылится,

Откроют веки скованные лица.

 

И неспроста.

 

Слова исчезнут те, что душу ранят,

Умоются живущие в обмане.

 

Увидят свет.

 

Решатся все бессмысленные споры

И чернь обратно позалазит в норы.

 

А может - нет.

 

Но станет чище.

 

05.10.2014 года 09:18

 
Якого випав сніг?


Якого випав сніг у Березні, в третині?
Уже повинен лізти яскравий первоцвіт...
Розлито білі фарби, не в Лютому, а нині.
Зима прийшла й сказала: «Агов! Я тут! Привіт!»

Взяла і повернула свої шалені коні.
Я ж з нею попрощався, я їй сказав: «Бувай!»
І стало значно легше в середині і зовні...
Що трапилось неждано? Нахабство – аж за край!

Іди собі на північ з морозами, з вітрами.
Вкривай у білі ковдри поля й ліси свої...
А ми зустрінем Весну, з дівочими вустами...
Ти вибач, але зараз вже хочеться її.


12.03.2013 року
 
Горять серця

Рубрики: Хотів би щось змінити




2013.12.0500_37n


Горять серця, горять слова, горить земля попід ногами!
Зненацька завітала смерть... Державо, що ти робиш з нами?

Свободу загнано у кут, надія зраджена остання...
Геть Лобановський почорнів в вогнях січневого повстання.

Стомилися ковтати біль, брехню, наругу і свавілля...
Отой, що силою тиснув, сам захлинувся від безсилля.

Та гідність, що у нас в крові, невпинно кріпить наші жили.
Не відібрати силоміць, той дух, що нам діди лишили.

Держава – кат, в руках негожих. Піднялися її сини...
Благаю, борони нас Боже від громадянської війни.


22.01.2014 року

 
<< Початок < Попередня 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 Наступна > Кінець >>

Сторінка 97 з 127