litso

За роками
За рубриками
Фотогалерея

Фотогалерея

Вхід



Рейтинг віршів
Последние двери

Рубрики: Хотів би щось змінити


Постучался в окно. Заперто. Неспроста.
Дверь закрыта и некому дернуть засовы.
Кто скакал, что не хочется жить лет до ста
Как орлы! Не летучие мыши, не совы!

Детальніше...
 
Завітай до Святині

Рубрики: Хотів би щось змінити


Разом з хмарами в небі плинуть тижні осінні.

Відшукавши хвилину – завітай до Святині.
І в Господньому Домі у глибокім поклоні
Розкажи свою правду і собі і іконі...

Детальніше...
 
Диванной сотне



2013.02.2300_007n

Привет «герой»! Жуешь попкорн,
Уткнувшись мозгом в зомбоящик?
На Юге – персик, под курком,
Цветет и думает: «Что дальше?»

А ты все знаешь! Ты силен
И в дипломатии, и в прочем...
Диван. В нем развалился слон,
Домашний боевик, короче.

Пришлось знавать таких бойцов,
Прошедших все фронты по кругу.
Ему наступишь на яйцо,
Он мать продаст, не то, что друга.

Чтоб я не перешел на мат,
Чтоб я не осквернял бумагу,
Ступай дружок в военкомат,
Смени диванную отвагу.


25.03.2014 года 

 
Июль буял во всю

Рубрики: Російською | Я думав про кохання

20200713_Feliciya2

 

Июль во буял всю! Я в платье ситцевом.

Не знаю как кого, а я Фелиция.


И как-то невзначай, зашла на пиццу я.

Ты подошёл:

- Аркадий.

- А я Фелиция.


Не замечала, вовсе другие лица я.

- Ты так красив, Аркадий,

- И ты Фелиция.


Мне очень захотелось, пошла пописала.

- Аркадий всё нормально?

- Окэй, Фелиция!


Но тут, же подошла ко мне полиция.

- Представитесь, я сержант.

- А я Фелиция.


Все молодые, очень и очень лысые.

Аркадия не брали, только Фелицию.


Они тут не причём, такая миссия.

Не разрешают сцать,  даже Фелиции.


Наутро я замёрзла, совсем раскисла я.

Но кто-то обогрел собой Фелицию.


Июль буял во всю, любовь – черемуха.

Никто не ожидал такого промаха.

 

 

13.07.2020 года 23:15

 
Яке сьогодні ніжне світло

Рубрики: Коли природа чиста і п´янка


Яке сьогодні ніжне світло
І сонця. Лагідні пір'їнки
У вересневому повітрі
Гойдають білі павутинки.
Детальніше...
 
Відкрий!

Рубрики: Хотів би щось змінити


Відкрий вікно у невідоме.
Напружся. Час робити зміни.
Зробивши крок у незнайоме,
Пізнай, де слідство, де причини.
Детальніше...
 
«Знайка» с бестолковой мордой


2009.04.3798_00n

В спорах идиотских кто кому судья?

Кто кому кормилец, кто кому свинья?

Что-то несуразное промычит в конце

«Знайка» с бестолковой мордой на лице.

 

Из ушных проемов в мозг пролазит дурь.

О дворцах, о тачках ключевых фигур.

И о том кто сможет и о том кто – нет...

И как натерпелись за десятки лет.

 

Мы еще увидим на своем веку

Как бабло заклеит губы «козаку».

Как войдут обратно в рупоры кликуш

Лозунги люстраций и иная чушь...

 

Все эти базары – карканье птиц,

Если кол не дернуть из своих глазниц.

И опять промямлит что ни будь в конце

Умник с бестолковой мордой на лице.

 

19.11.2014 года 11:48

 
Навіщо люди проживають на землі

Рубрики: Хотів би щось змінити


Навіщо люди проживають на землі?

Щоб їсти хліб, щоб «зливати сливи»,
І знову й знову «наступати на граблі»,
Шукати розум, витрачати сили…

Детальніше...
 
Я знаю, що добро перемагає

Рубрики: Хотів би щось змінити


Я вірю, що немає в світі зла,
Я знаю, що добро перемагає.
Ті, що злетіли і зійшли до тла -
Незгодні. Я їм щиро співчуваю.
Детальніше...
 
А час іде

Рубрики: Поету все дарують небеса

2014.10.2501_009net

 

А час іде... Продовжує ходу.

І ти у нім. Минаєш калабані

У мріях, у надії, у омані,

Кути минаєш, зрадників, біду...

 

А час проходить. Сіє сивину,

Збирає друзів, відкидає зайвих.

За те що не віддав достатньо сяйва

Ти пишеш, відчуваючи вину.

 

Осінні кроки чути за вікном

Уривки фраз занурюються в мозок.

Писав ліричний, видав чорну прозу

І одружився з молодим вином.

 

Маленька кухня, пляшка, чорний чай.

Напроти час з холодними очима.

Той, що по переду і той, що за плечима...

А десь між ними плине твій причал.

 

І мрія, як незаймана дівчина.
Та мрія, про яку ти промовчав.

 

22.10.2014 року 

 
<< Початок < Попередня 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 Наступна > Кінець >>

Сторінка 91 з 127