litso

За роками
За рубриками
Фотогалерея

Фотогалерея

Вхід



Рейтинг віршів
Останній день зими

Рубрики: Коли природа чиста і п´янка


Останній день! Зима скінчилась
І розгулялася весна...
Бурулька за вікном сльозилась,
По шибці потекла сльоза.
Детальніше...
 
Людина є людині…

Рубрики: Хотів би щось змінити


Людина є людині вовк -
Ще з молоду себе я запевняв.
Пороздирає в дрантя шовк,
Якщо у розріз щось сказав.
Детальніше...
 
Морозна ніч

Рубрики: Коли природа чиста і п´янка


Морозна ніч, легенький вітер,

Розкладено зірки в сузір’я.
Запанував суворий Січень,
Порозмітав по небу пір’я.

Детальніше...
 
На Київ падав вечір

Рубрики: Коли природа чиста і п´янка


На Київ падав вечір, приховуючи тіні,
Що щедро випускало золочене проміння.
На Київ падав вечір, і ліхтарі заслаблі,
Отримували вигляд вечірніх канделябрів.

Детальніше...
 
Зникаюче

Рубрики: Хотів би щось змінити


Зникає все: будівлі, люди,

Кохання, пристрасть, почуття...
Летять століття… поряд всюди
Коштовно створене сміття...

Детальніше...
 
Світ не хоче

Рубрики: Контркультура



2016.11.1000_36



 

 

Світ не хоче відбитків моїх долонь.

Він шукає відбитків мойого серця.

Я неначе стою, стою осторонь.

І збираю навколишнє у відерце.

 

А на відстані дотику хтось тремтить.

Хоче щастя не зараз, але надовго.

Я постукав до нього, а він ще спить.

Так далеко від мрії до перемоги.

 

Сіють хмари шматочки від хуртовин.

Я ковтаю холодне, п'янке повітря.

І зриває дурню із моїх сивин

Лише вітер, холодий зимовий вітер.

 

А сьогодні за вікнами листопад

Обдирає останнє вбрання з берези.

Я спиваюся з ним кілька діб підряд.

Але ж я не пив. Як сльоза тверезий.

 

От і думай сьогодні чи ти дурний,

Збожеволениий, а чи просто мрійник.

І як довго у сито з відра не лий,

Не поверне часу твій старий годинник.

 

Бо живеш.

23.11.2016 року 

 
Лежу. Купе. Колеса. Шумно

Рубрики: Хотів би щось змінити


Лежу. Купе. Колеса. Шумно...
Слова заховані у прірву.
Стоп-кран в мені. Доволі сумно.
Зірвати? Так, візьму й відірву!
Детальніше...
 
І падав сніг

Рубрики: Поету все дарують небеса

2018.03.0100_002_sayt

 

І падав сніг. І ділося тепло.

І фуркало робила завірюха.

Всередині мело, мело, мело!

Мелодія звучала. Він і слухав.

 

Він слухав як рипить зимовий крок.

Порівнював із шурхотінням листя,

Тікаючи від деяких думок.

А по-під ноги зовсім не дивився.

 

Дивився в небо, що жбурляло пух,

Який залазив в очі, в ніс, у вуха...

Підспівував тихенько, звісно в слух.

Хоча його пісень ніхто не слухав.

 

Бо сніг і ніч...

 

22.01.2018 року 

 
Мені ніхто ніщо не винен

Рубрики: Хотів би щось змінити


Мені ніхто ніщо не винен – знаю.
Авжеж, від друзів не чекаю зради.
Прийму до серця співчуття, пораду,
Можливо потребую. Не жадаю.
Детальніше...
 
Не сприймаю

Рубрики: Хотів би щось змінити


Я чомусь не сприймаю того, що робиться у світі.
Чому дарують каміння замість віршів, замість квітів?
Замість хвилини уваги – гаманці відкривають
І живуть час від часу, і "мають", а не кохають.

Детальніше...
 
<< Початок < Попередня 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 Наступна > Кінець >>

Сторінка 93 з 127