Рубрики: Присвята
Не знаю що відповісти, Не знаю що тобі сказати, Та знаю: є у мене ти, Без тебе я б не зміг писати!
Детальніше...
Рубрики: Присвята
Як класно вийти на подвір'я уночі, Коли зірки, підмигуючи, сяють, Пташки роздрібнено про свої сни співають, І пролітають спізнені ключі.
Детальніше...
Рубрики: Я думав про кохання
Хотя в одежде – тоже превосходна! Но без одежды – смотришься природной... Без пошлости, присущей для невежд.
Детальніше...
Рубрики: Контркультура | Я думав про кохання
Залилося слово гіркоти, Наче сало топлене між лати. Я не вірю, то була не ти. Ти ж бо не змогла таке сказати. Устромила поміж груди кіл, Ще й між ребра застромила леза... Від’єднала від життєвих сил. А скажи, чи ти була твереза? Може то ударило вино, Наче в комин блискавиця рання. Це воно, здурманило, воно... Бо не знає слів таких кохання. У кохання – інше на устах, Інші кольори, без тлі, без бруду, Зовсім інші літери в словах, Без ганьби, без болю й пересуду.
Рубрики: Випадковий секс
Он вторгся в ее плоть и получил награду... Чуть приоткрыл соблазном зализанный засов. Не задавал вопросов, а ей того и надо, Она ждала атаку примерно пять часов...
Детальніше...
Рубрики: Без рубрики
Чому поети пишуть про жінок? На білім світі є про що писати. Але шалений творчості ковток Дають кохані. І рядки крилаті
Детальніше...
Рубрики: Присвята
Роки проходять, застають зненацька, Вкриваючи волосся сивиною… Я все частіше думаю про батька… Згадав, ходили до Дніпра, і він зі мною... З вудками, попід кручами, на схилах, Причарувала, захопила змалку, Така жадана, нездоланна сила: Перепочинок для душі – рибалка! Дивлюся в очі, в них журба чи втома. Життя в роботі пролетить, як днина. І я так само дуже рідко вдома, Так само рідко бачу свого сина. Не частий гість. Приїду, коли зможу, Та знаю, як цінуєш ті хвилини. Я гордий тим, що ми з тобою схожі, Я гордий тим, що я твоя дитина! 02.06.2009 року
Рубрики: Випадковий секс
Карандаш наградил своей строчкой тетрадь. Шрифт размеренный, четкий, упорный, но нежный... Ее белое тело старалось познать Нечто новое и неоткрытое прежде.
Детальніше...
Рубрики: Коли природа чиста і п´янка | Російською
Февраль швыряет, серым небом, дождь. И черный снег не отпускает бровки. А где-то глубоко, под сердцем, дрожь. Но не от холодов зимы-плутовки. Асфальт смывают темно серые ручьи, Славутич сбросил жесткие оковы. Второе «я» опять рычит: – «Молчи» И по погоде, на душе – хреново. Сквозь серостью наполненные сны. Шепчу сухими, но горячими губами. Весны! Безумно хочется весны! И нежности, цветущей под ногами.Муз. сопровождение Максим Убей-Волк
За роками
