Ты не можешь понять что случилось, чего тебе хочется. Надоела шумиха фуршетов и круглых столов. Беспросветно устал от безликих ночей одиночества, От коньячных осадков и редких бессмысленных снов.
Он говорил ей о любви. Только она не верила. Мелькали судоржные дни, за запертою дверью. Он ей рассказывал о снах, в которых были вместе. Он бредил, с дрожью на устах, слагал стихи и песни...
Перед грозою все навколо нектаром сонячним залито, Збирає хмари синє небо і свіжим хлібом пахне жито. Дерева розпушили листя і загадково пахнуть квіти, Перед грозою щось примусить голубку до гнізда летіти.
Я фарби клав на полотно, хотів малюнком розказати, Про те, що у душі пекло і що не дозволяє спати. Від чого туга надійшла, від чого зморшки на обличчі, Від чого пульс зриває такт, з прискоренням удвоє, втричі...
За роками
