Покотились річки по асфальтним доріжкам, Вкоротились спіднички, оголилися ніжки. Від зимового сну прокидаються люди. Прилітають пташки, снігу більше не буде!
Зазвучала струна задушевного співу, Відродилась весна, знову буде красиво. Знову бистрі річки стануть ситі човнами, І застогнуть поля під міцними плугами.
Підійметься стебло від торішнього зерня, Запалають квітки величезні й мізерні. І вдихаючи вміст чарівних ароматів, Повернуться у душі весняні сонати.
Засвинячили Київ, розпродали все чисто... Депутатам сприяють архітектори міста. Прогуляюсь Подолом між гидкими ларьками, Там ганьба можновладців із брудними руками.
За роками