Рубрики: Присвята
Взяв художник скляне полотно і гойдав, На холодний колодій нанесено срібло. Лише кілька хвилин чаклував, малював. Замість пензлів і фарб – руки, розчини, світло.
Детальніше...
Рубрики: Російською
Проходит незаметно день, упрямо календарь листая. И голоса ночных огней туман февральский растворяет. Умеренно стихает ритм у нескончаемого бега, Упрямо ждут дождей своих холмы не сожранного снега. Усталый город замолчал. Дорога, ну почти замолкла. А я шагаю, не спеша, а я заглядываю в окна. Не прячет тонкая броня житейских сценок, среди хлама. Там, то целуя, то браня: невесты, жены, тещи, мамы... Уже за полночь. И когда не спор ни ор не актуален, Уйдут размолвки в никуда, померкнут в полумраке спален. Идут ко сну, кто трезв, кто пьян, кто умилен, а кто - не очень. Шагаю. Снег. Густой туман. Мой город светел, даже ночью.
Рубрики: Без рубрики
Не прикладав зусиль, але дивився в очі, Казав, що дуже гарна, він не казав, що хоче... Він не наполягав, якось саме собою Вони у дивне сяйво пірнули з головою.
Детальніше...
Рубрики: Рідною
Усе розпочиналось як в кіно: Чарівні танці, гонорар в конверті… Невтримне свято відбуло, зійшло У небуття, в житті у стребтизерки.
Детальніше...
Рубрики: Контркультура | Російською | Я думав про кохання
Рубрики: Присвята
Ушел из жизни киевский Поэт… Взлетел, как птах, разрезав параллели. Он завершил свой круг стихов и лет В начале майской бархатной недели. Еще на днях, обрадовал меня. Диагноз был, но он смертельным не был. Но вдруг, в средине солнечного дня, Заплакало растерзанное небо. Текло с небес, а я не знал – поверь, Что где-то там, за рубежом вселенной Уже открыта «Золотая дверь» Его душе, поистине нетленной. 22.05.2012 года
Рубрики: Присвята
Ти знаєш все, та я доповню: Бажаю тобі чашу повну, Всього, всього! В моїх вітаннях
Є все! Надії, сподівання…
Детальніше...
За роками
