Рубрики: Російською | Хотів би щось змінити

Давно цветёт зелёное болото,

Весной и летом, осенью, зимой...

Два барана, прибитых патриота,

Шершавым языком метут дерьмо.

Стараются безропотно, без лени,

Мол мой хозяин лучше и милей.

И псы его холёнее, сытнее,

А морда и краснее, и жирней!

Сентябрь красит в разноцветье зелень,

Сменил жару на лёгкий холодок.

У баранов в башке, как прежде - темень,

А в сердце злоба и взведён курок.

Но порох отсырел.

08.09.2021 года 13:30

Рубрики: Хотів би щось змінити

Епіграф: «Те и эти, Юра, пидарасы

Те и эти, мы с тобой — народ!»

Юрій Крижанівський

Осінній дощ зволожує каштани,

Пихаті писки тиснуть на біл-борд.

Не вперше і звичайно, не востаннє

Брехнянками ошукують народ.

То стихне дощ, то бризкає, то лиє...

Брехня так само ллється як вода.

Прийдуть до влади, вилізуть на шию,

Нагайку візьмуть в руки і «Гайда!»

Стягну з плечей зволожений куртасик,

Поставлю чайник, піднесу сірник...

І ті, і інші, друже, підараси!

І ті, і інші, і навколо них.

Роби своє.

24.09.2018 року 09:51

Рубрики: Хотів би щось змінити

В завтра крокую. Сіє дощами.

Писок щасливий, майже не битий.

Все розквітає, навіть каштани,

Навіть морозом не знищені квіти.

Згадую вчора. Дурень або що...

Втрачене все, що метою здавалось.

Шибениць більше не має на площі.

Як і синців в міжребер'ї, від палиць.

Все відбувається тут і зі мною.

Створене мною – відбиток спокуси.

Жар чи то холод гуляє спиною.

Мав це зробити, а може хто змусив?

Певно що ні.

17.05.2021року 20:36

Знову сонце залізло у зимову комору,

І тихенько шепоче: скоро зійдуть сніги.

Заспіває душа від пташиного хору.

Але хтось таки встане «не з тієї ноги».

Буде нити пів дня, що зима задовбала,

Черевики вологі, то мороз, то сльота...

Що усі не такі, все навколо дістало...

Але я посміхнуся, бо для мене не так.

Знову сонце, зимове, цілує долоні.

23.01.2021року 10:10

Розцілований березень суто для тебе.

Може в тебе немає у тому потреби?

Може тії цілунки не варті уваги?

Може просто не рвешся з обійм, із поваги?

Хай і так, все одно цілуватиму плечі,

Вони крила тримають біленькі, лелечі.

Цілуватиму руки і очі, і інше.

Пригорнися до мене, ще ближче, ще ближче!

Ранок роси зволожать. Веснянії квіти,

Різнобарв'ям і ніжністю змусять тремтіти.

Ти схилися до них, пригорни їх до себе.

Розцілований березень суто для тебе.

27.03.2019 року 03:39

Рубрики: Поету все дарують небеса

Твоё призвание – пиздёж!

Пиздёж – твоя большая карма!

И инструмент, которым льёшь –

Дерьмо. Обгажу – знак товарный.

Твоё призвание – лизать!

Твоё стремление – придворный.

А с холуя – ни дать, ни взять.

Зачем листве гнилые корни?

Вонзая свой щербатый нож

В затылок раненой Державы,

Ты вряд ли превратишь пиздёж

В вершину торжества и славы.

Но ты лижи...

26.04.2020 года 15:48

Рубрики: Я думав про кохання

А ночі байдуже чи довга, чи коротка,

Чи сповнена коханням, а чи ні...

Цієї ночі не достатньо дротика,

Що з'єднує закоханих, мені.

29.07 2017 року

Рубрики: Поету все дарують небеса

Стихає літній дощ, крізь хмари рветься промінь.

Сорока десь кричить, гойдається верба.

Я заведу Харлєй, ні не дівча, натомість.

Залию повний бак, доїду до горба.

А що за тим горбом? Гадюкою дорога,

Закінчився асфальт, а я шурую вниз.

Хтось брякне: «Схаменись! Постав на гАльма ногу!»

А я додам газку і не вкладуся ніц.

Дорога це життя, дорога це натхнення,

Дорога – алкоголь, наркотик, почуття...

Десь в полі зупинюсь, візьму непотріб в жменю

І кину в сивий пил все зовнішнє сміття...

І злиюся з Усім.

13.06.2021року 18:32

Здавалось про тебе все знаю й про себе я знаю, чи...

Ти сльози ковтаєш всміхаючись чи то співаючи.

Торкаєшся поглядом, близько не наближаючись.

Не твій я сьогодні і вчора, ще й завтра, й по-завтра чийсь...

29.03.2017 року 22:12

Рубрики: Хотів би щось змінити

Епіграф:

«Уже не пишут на заборах х*й»

Валерій Сазонов

Культурнішою нація стає.

Вже графіті облизують бетонку,

Женуть у два проходи самогонку.

Вір чи не вір, а так воно і є.

Все більше чути класику і джаз.

Шансон – хіба в маршрутках чи в таксистів.

Але й реклама знищувачів глистів

Усе частіше забирає час.

Вже на лінійках не «всєґда ґатов!»

Ледь чути дзвін халявної освіти.

Уже давно повиростали діти.

На дєнрікє частіше: «Будь здоров».

А в іншому – усе як і колись:

В душі вогонь, в очах – іскра спокуси.

І від кохання теж так само трусить.

Отож усе, в цілому, зашибісь!

Що на парканах пишуть? Придивись.

24.03.2018 року 10:11