litso

За роками
За рубриками
Фотогалерея

Фотогалерея

Вхід



Рейтинг віршів
Приходите ко мне без трусов

Рубрики: Російською | Я думав про кохання

 

 

 

Приходите ко мне без трусов.

И стесняться совсем не надо.

Даже ножки как колесо,

Не преграда для нас, так надо.

 

Не смотрите, что я седой,

И в каких-то местах одетый.

Приходите ко мне нагой!

Ведь сейчас не зима, а лето!

 

 

23.06.2017 года 23:11

 
Туман Різдвяний

Рубрики: Поету все дарують небеса | Рідною

 

 

 

Туман Різдвяний в рукавах зими,

За комір протискається волога.

Навколо сяйво точиться і ми

Колядками вкриваємо дороги.

 

Загоїться душа, від тих пісень,

Пірне в яскраві зоряні обійми,

Наповнюючи щастям кожен день.

І щастя те залишиться у приймах

 

В серцях гарячих.

 

 

07.01.2021року 14:00

 
Накрила ніч

Рубрики: Поету все дарують небеса | Російською | Хотів би щось змінити

 

 

Накрила ніч усіх, кого не треба.

Десанти готувались з потойбіч.

Свої фіранки зачинило небо.

Таке буває раз на сто сторічь.

 

Повії розстелили чисті ковдри,

На цвинтарях зарухалась земля.

Почулися мінорнії акорди,

В жертовні готувалося ягня...

 

Ганебний вий звучав не так далеко

Готуючи до покаяння нас..

І вийшов Бог, і розстелив веселку.

Сказавши: «Схаменіться, ще не час!».

 

 

13.11.2017 року 07:59

 
Холодний вітер ляскає по спині

Рубрики: Я думав про кохання

 

 

 

Холодний вітер ляскає по спині,

Закручує оголене гілля.

Прозоре небо світло-світло синє,

Несе дівчина, юна, немовля...

 

Чудовий ранок. Ще ніхто не тисне,

Поснідав добре. Тобто настрій: ок!

Іду собі, підкидуючи листя,

В полоні нерозбірливих думок.

 

Десь побрехеньки точаться сорочі,

Дивлюся в ноги і не бачу ніц.

І тут раптово підіймаю очі,

А за два кроки – вибрики сідниць!

 

Оце так-так! Оце так викрутаси!

У небі синь, каштани розцвіли!

Я видихнув, скидаючи куртасик...

Да, добре, що мені нема коли...

 

 

26.10.2018 року 09:46

 
Он давно не может топтать

Рубрики: Російською | Хотів би щось змінити | Я думав про кохання

 

 

 

Он давно не может топтать перед ней траву.

И у ног её, вот-вот расцветут цветы.

Он сказал ей: «Поверь, как прежде я уже не живу.

Если хочешь, то рядом, рядом со мной лети.»

 

Подарил ей крылья белые, белые как у птиц.

И кусочек неба, позвал за собой в полет...

Он сказал, что нет вообще никаких границ.

Только ей казалось, что он, как когда-то, врёт.

 

Он бы мог и дальше юлить, умеючи, как и все.

Но приходит время, когда невозможно врать.

А по листьям осень ходила в безумной своей красе,

Собирая слова и вздохи в пошарпанную тетрадь.

 

 

27.09.2019 года 03:43

 
Однажды

Рубрики: Російською | Хотів би щось змінити

 

 

 

Однажды товарищ, который пил всё, но не пил вина,

Проснувшись, умылся, послал всё былое «на...»

Одежду надел, оторвал на рубашке нить

И начал с начала, по-новому начал жить.

 

Он шёл, улыбаясь, его не тревожил дождь,

А люди косились, чего мол промокший ржёшь?

А он шёл свободно, среди отражений луж.

Его не бесила людей бестолковых чушь.

 

На все непонятки был только один ответ:

Прекраснее лета летом, в любую погоду - нет.

 

 

23.06.2020 года 21:26

 
Итак о дамах

Рубрики: Російською | Я думав про кохання


Итак о дамах: дам или не дам

Не в том вопрос, ну для меня так точно.

Улыбки, вздохи, феромоны прочее,

Касания к трепещущим устам...

 

Размеры, формы, запахи, белье

Я не скажу, что все это не важно

Но если в сети угодил однажды

Прошепчешь: «Боже это все мое!»

 

И как нырнешь в объятия глубин!

И как с глубин взлетишь опять же в небо

Услышишь нежный шепот: «Ні, не треба»

А после: «Любий, ти такий один...»

 

Прозрачны как весенняя роса,

Желаннее любой Небесной Манны,

Нежнее ветра дамы, только дамы.

Храните их лелейте, Небеса.

Но как они божественно упрямы…

 

25.02.2017 года 09:54 

 
Потримай

Рубрики: Я думав про кохання

 

 

 

Потримай мене в долонях,

Розцілую. Твої скроні.

Розцілую твої плечі.

Вечір це? А чи не вечір?

 

Притисни мене до себе.

Так, щоб я дивилась в небо.

І не рахувала зорі

Бо є ти і ти є поряд.

 

У траві, між цвіркунами

Ми уже не будем нами.

Забирай скоріше цноту

Завтра рано на роботу.

 

Ти, я бачу, теж цнотливий.

Тулишся незграбно, криво.

Зараз поможу, направлю...

Не туда! Хай буде. Славно.

 

 

19.07.2018 року 02:36

 
О некой стране

Рубрики: Російською | Хотів би щось змінити

 

 

 

Мне однажды о некой стране рассказывали.

Там женщины мужиками свои желания смазывали.

Им хотелось коснуться звёзд, сладостями насытиться.

А потом хотелось избу, после сломанного корытца.

 

Мужики честны были, были очень старательны,

Только хотелось женщинам большего, обязательно.

Мужики трудились, вон из кожи своей вылазили.

Но женщинам мало было всегда, как будто их сглазили.

 

Так летели года, столетия, пролетели тысячи...

Но никто из женщин так и не был за это высечен.

И приходит время, когда вычерпан воздух в вакууме.

Мужики прозрели промолвив: а идите ка нахер вы.

 

Начали бухать, заначки делать прелюбодействовать,

Им особенно нравилось отбирать у доверчивых девственность.

И запахло нечистью в воздухе, и пора бы задуматься.

Если ты мужчина, а не петух, если женщина ты, а не курица.

 

 

03.10.2019 года 22:10

 
Сьогодні знову обіцяли дощ

Рубрики: Я думав про кохання

 

 

 

Сьогодні знову обіцяли дощ.

Нехай іде, але ж колись мине.

А я неначе вкотре винен щось.

І вкотре ти стидаєшся мене.

 

А хтось тисне тепло твоїх долонь

І інколи торкається шоки.

І що тобі до моїх срібних скронь?

Чи то віки даються у знаки?

 

А я мовчу. Ковтаю сотні слів.

І що мої бажання до твоїх?

Не втримав. А що гірше – не зумів

Довести дійством поетичний гріх.

 

А чи довів? В не сказаних словах

Є безліч і емоцій і думок.

А я собі іду тихенько в такт...

Всьо ок.

 

 

21.05.2017 року 00:38

 
<< Початок < Попередня 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 Наступна > Кінець >>

Сторінка 112 з 127