|
Рубрики: Я думав про кохання

Зошит ковтає мовчки різні хореї, ямби...
Вкотре шукає світло, містом блукає Янгол.
Повно зірок у небі, колесо біле сяє.
Янгол шукає світло, в душах людських шукає.
Босим іде помалу, крила сховав під свитку.
Бачить в парку, на лаві, сивий і на підпитку.
Під солов'їний тьохкіт, що не тисне на вуха,
Він не чіпає зовніх, в зошит збирає букви.
Посмішка на обличчі, пише якісь дурниці,
Як він блукав до ранку з милою у Столиці.
І як лишився з нею, і як варив їй каву...
Сяяло все навколо, навіть не так - палало!
25.05.2017 року 11:09 |