Рубрики: Російською | Я думав про кохання

За окнами зимний покой.

-Мадам, Вы юны и прекрасны.

Скажите, быть может напрасно

Я к Вам прикоснулся щекой.

Мне лестно, Вы очень милы.

И все же скажите причину...

Года украшают мужчину?

Седины маняще белы?

Ведь юность резва и остра,

Азартна и неутомима.

И глупостей брызги, помимо...

Балконы и искры костра!

-Ну что ты заладил, уймись.

Седины конечно прекрасны

Но ты даришь лучики счастья.

Давай-ка еще раз, на бис!

14.01.2017 года 09:19

Рубрики: Я думав про кохання

А березень був щедрим на сніги,

А лютий вперто не хотів тікати.

Але весні той сніг не до снаги.

А їй би квіти пензлями торкати.

Нічна пора. Вкривав доріжки сніг

Такий невчасний, але ніжний, досить.

Разом зі снігом, він додому біг.

В думках своїх чекаючи на дотик

Її долонь...

15.03.2018 року 00:36

Рубрики: Я думав про кохання

Вона геть зовсім не просила

Зірок з небес, віддати крила,

Палких ночей і днів безмежних,

Просила бути обережним.

Вона не мріяла геть зовсім

Щоб він подарував їй осінь,

Чи зиму, літо, або весну,

Щоб дотиком чи словом пестив...

Вона не вимагала квітів

Чи всіх скарбів, усіх на світі!

Чи щоб знайшов Червону Руту...

Вона просила його – бути.

09.07.2017 року 23:00

Рубрики: Контркультура | Російською

Все вы, пожалуй, в курсе,

Только обидно так...

Есть у страны ресурсы,

А президент – мудак.

Люди и пашут вдоволь,

Водочка и косяк,

Жаворонки и совы,

А президент – мудак.

Крызы сжирали деньги,

И окунали а страх.

Но большинство из кремня,

А президент – мудак.

Знаю, на каждой жопе

Быть, иногда, прыщу.

Женщины не рожайте

Нам мудаков, прошу.

21.12.2019 года 00:12

Рубрики: Я думав про кохання

Він бреше, що не кохає.

Він бреше, що є байдужим.

Він, думаєш, тим щасливий?

Не дуже.

Він бреше, що прагне волі,

Він бреше, що наче вітер,

Що просто дарує подих

І квіти.

Ще тиждень чи два і в літа

Клейноди поцупить осінь.

Згадай як пірнали разом

У роси.

Він потім присяде поруч,

Волосся твоє розчеше...

Він бреше, що то не щиро.

Він бреше.

Кохання як кіт муркоче,

А потім як кішка вкусить!

Він серце твоє шанує,

Він мусить.

14.08.2017 року 07:46

Рубрики: Контркультура | Російською

Вечер. Солнце деревья лижет,

В холодильнике рыбный суп.

Ты меня не хотела ближе.

Я хотел тебя, но не всю.

В изобилии лезут строки.

Чем-то режут они и жгут

В них целуются две сороки,

Собираясь сплести уют.

Я нырну, с головой, в июле,

В черноморскою тишину.

Заору во весь рост! А хуле?

Как мне клёво, друзья! Ну-ну...

26.06.2020 года 21:26

Рубрики: Рідною | Хотів би щось змінити

Зупинений подих розкуті долоні

І ти на пероні, а я у вагоні.

Солонії сльози тримати безсилі.

З'єднало кохання, війна розлучила.

Закохані очі, хвилини безмов'я.

Вистрибує серце, зворушливий погляд.

Лишитися разом надії немає.

Останні секунди і потяг рушає.

Надовго? Навічно? Хто скаже сьогодні?

Палає довкілля, а вітер холодний.

Зненацька, зарання біліючі скроні,

Бо ти на пероні, а я у вагоні.

07.01.2024 року 04:00

Рубрики: Я думав про кохання

Яке холодне нині літо

Хитає вітер ніжні крони.

Не подарую вранці квіти,

Поставлю їх на підвіконня.

І не доречно й не навмисно,

Бездоння виросло між нами.

Чоловіки не плачуть, звісно,

Вони вмиваються сльозами.

І хай там хто з запліччя скаже...

Мене не тиснуть пересуди.

Благаю, будьмо без ображень.

Ти будь щаслива! Я? Як буде.

20.07.2019 року 

Рубрики: Російською | Я думав про кохання

Я открою альбом и на новой странице

Нарисую не город вечерний, не лица.

Шепот птиц нарисую и песни капели.

Я тебе нарисую весну в понедельник.

А потом нарисую корзину восторга.

Я её приобрел не на рынке, без торга.

Подарил мне её старый киевский дворик.

Нарисую восторг, нарисую во вторник.

А проснувшись с утра, умываясь росой я,

Вспомню: кто-то на днях не давал мне покоя.

Не послушаю в среду зануду, невежду...

Нарисую сияющей, звонкой – надежду.

И, услышав как голуби нежно воркуют,

Я в четверг на листе чистоту нарисую.

Нарисую, не слушая скептиков, прочих:

Чистоту, наготу первой девичьей ночи.

Это может достаточным всем показаться,

Только в пятницу хочется большего, братцы.

Нарисую мечту с парусами и ветром

И со звездами, ждущими парусник где-то.

Кто-то скажет: «Чудак, (он похоже не в теме)

Ты страдаешь фигней, разве это проблемы?

Так и жизнь пролетит, ну зачем ты рискуешь?»

Я в субботу возьму и любовь нарисую.

А потом, у окна растворённого настежь,

Нарисую, в ладонях согретое, счастье.

И его удержать несомненно смогу я.

Потому что тебя прямо в нем нарисую.

Пусть рисунки мои простодушны, наивны...

Но теплы и прозрачны, как летние ливни.

12.03.2018 года 00:19

Рубрики: Я думав про кохання

Заспівай про шалену ніч, що зі мною колись по-будеш.

Доторкнешся моїх очей, притиснеш до обличчя груди.

Коли станеш уся моя, мені буде до болю жалько,

Що торкався твоїх сідниць, ще до мене, якийсь нездарко.

Кури сідало зайняли, за парканом сховалось сонце.

Я притиснувся до вікна, очі звузились як в японця.

У кімнаті, як завжди блєск, пил збирає вовняний килим,

Ти читаєш якусь мурню, за вікном, подивися, милий.

Ну не бачиш так хоч почуй, зараз цеп увірве собака,

Покусає твою любов, розірве у лахміття тапка.

За хвилину настала ніч, блиснув вогник яскраво-синій.

Навіть пікнути я не встиг, тато граблі зламав на спині.

Може з десять пройшло хвилин, я у сінях прийшов до тями.

Тато міцно тримав батіг і примочки робила мама.

Юшка з носа вже не текла, та відчутно крутило кості.

Обіржеться усе село: «Лежма – скажуть – сходив у гості».

08.05.2018 року 00:09